Продовження серії "Д - 7"

Так як і планував,  зробив ще пару ножів із запланованих сталей.  Тобто один із  Шведської порошкової сталі RWL 34,  один із Австрійської порошкової М390.

М390 для  мене вже не нова сталь,  але ще поки що дуже цікава.  Має  дуже гарну сукупність  властивостей.  Зокрема  корозійна стійкість, гарний різ, і колосальну ізносостійкість.
Клинок М390.
Довжина клинка - 115 мм.
Товщина 4,2 мм.
Накладки  кап туї.
Фініш клинка  -  повздовжній сатин 600 гріт.
Мозаїчні піни.

Слідуючий в серії зроблений із Шведської порошкової сталі RWL 34.
Теж дуже чудова сталь. Має  гарну корозійну стійкість,  гарний  різ, добру зносостійкість ріжучої кромки. Дуже легко  відновлює  ріжучу  кромку при доволі великій твердості заліза 60 - 61 HRc.
На мою думку,  оці дві марки сталі,  для мене являються  справжніми "робочими конячками", і аж ніяк не  екземплярами на поличку.
І так:
Клинок RWL 34.
Довжина клинка  - 115 мм.
Товщина 4,0 мм.
Спуски увігнуті.
Фініш клинка - поліровка.
Накладки руків"я - стабілізований кап клена (США)
Мозаїчні  піни.

Стальна грань - 8.

Цього разу змінили розташування майстрів.  Як на мене, то доволі вдало.  Столи  були розміщенні квадратом. Почавши з одного кутка,  можна  було без перерв подивитись  всі авторські роботи.
Багато  було  "притертих" робіт.  Було багато новинок як серед майстрів,  так і  серед представників серійного виробництва.
 Мене більш цікавили  авторські роботи.
 Доволі помітний вплив  західної культури.  За пів року  багато  майстрів почали використовувати сучасні  матеріали.  Зокрема шанувальники кайдексу,  мали невеличку змогу підібрати собі ножа з піхвами з нього, або принаймні домовитись про їхнє виготовлення нашими майстрами. Був  гарний вибір  матеріалів  на руків"я. Дуже втішило,  нарешті в нас з"явилася  добротна стабілізована деревина дуже гарної якості.  Все більше проскакувало  закордонних сталей не самого слабого десятку.
 Ножова справа  хоч дуже в"яло, але всетаки  по чуть рухається вперед.

Приймав участь в конкурсі по  різу канату.