Давно пройдена 95х18.

Здавалось би, чому з  цим залізом не працювати щильно?  Проте зараз дуже і дуже рідко цю сталь можна побачити на ножах ручної роботи.  В той  же час,  як  з"явились  можливості вільного доступу до  дуже потужних імпортних залізяк,  своє  дуже швидко забулось навіть не розкривши свого потенціалу.  Зрідка  чути що за  рідну  металургію  образливо, так,  образливо,  але працювати є з чим. Ще залишились горизонти. Аби було бажання!

 Було бажання спробувати комбіновані спуски, вибрав  тип Ловелесівського клинка  "Pro-hunter",  руків"я  взяв від класичного дроп поінту.  На  клинок пішля полоса  95х18. Якраз була нагода  гарної термообробки.

Домовленість була,  термообробку зробити як найкраще, так сказати з "повним фаршем" у вигляді високих відпусків та кріо обробкою.  Сказано - зроблено.  Маю клинок загартований по всіх канонах  жанру.  61 одиниця твердості.

Думка жорстко протестувати прийшла вже після того,  як  клинок був одягнений. До того,  трішки тестувався  на різ, та пружність. 
 Молоток,  латунний  прут, Декілька ударів. РК ціла, ніде ніяких сколів та заминів.Ніби і не  95х18.

Особисто після такого  випробування клинка,  свою думку стосовно цієї сталі  я змінив.  Хоча були закиди стосовно того що це не тест і так робити не можна. Так, робити такого із своїми ножами не варто,  вони не для того. А от  що до того що це не тест... А спробуйте своїм ножем. :)  (жарт)   На обусі немає жодних сколів, тріщин. Є  тільки пластична деформація, "росклеп" щопри такій твердості є добре.
Спуски зведені в 0,5 мм. Кут РК 30 градусів. Фініш 1000 гріт керамікою  Ланскі.

Далі, Поправив РК,  Так як було запропоновано, протягнути поперек ріжучою кромкою по тій же латуні.  Хоча на відео того не видно,  по самій РК  бігла хвилька. Що в свою чергу свідчить прогарну в"язкість та  утримання пластичних деформацій.  Цей  тест був пройдений на ура.  Щодних сколів та заминів. 
 Стосовно рубки рогу.   Дуже часто ножі  переносять такі навантаження.  То вже особисто для себе вирішив перевірити.  Окрім  поналипавших частинок рогу,  на РК більш нічого не було.  Та власне все видно на відео.

Перепрошую за якість.  ще  поки що не розжився нормальною камерою.
Далі відео  протяжки ріжучої кромки по самому прутку.

Після всіх звірств що переніс ніж.  Я врешті спробував  протестувати на різ.
Фініш  РК ідентичний, 30 градусів,   кераміка Ланскі.

Оскільки ні  пеньки ні маніли під рукою не  було. Всяв  синтетичний канат,  товщиною десь 14 мм.   В цілому  зробив 300 різів. Клинок ще різав.  Проте  було вже відчутно  "стухаючий різ",  що хотів, те перевірив.
 Десь  до 80 різів,  дуже агресивний різ.  80 - 240  на одному рівні.  Далі  пішло дуже повільне спадання  гостроти. 
 Приблизно на цьому шнуру +/- однакові результати показує х12мф.

Загальний висновок.
Дуже і дуже задоволений. Враховуючи те що це звичайна 95х18,  результати дуже гарні.  Хоча  потенціал заліза ще папереду,  це тільки  шматок цілого пирога. :)

Отримав чергову партію заліза.

В даному випадку маємо  ATS 34.
Добре запаковане, як і належить посилкам зі  Штатів, має купу наклейок. Супровідний лист, і аж з екземпляри  поштових накладних.
 Саме залізо добре відпалене, м"яке.  Дуже добре залито маслом.  На листах стоїть штамп: клеймо виробника, партія, марка сталі.

Новинки матеріалів на руків"я.

Не дуже давно,  на ринок матеріалів викинули таку штуку як стабілізована шишка та стабілізована банксія.  Матеріал дуже гарний, та приємний в обробці.
   Ось нещодавно компанія видала слідуючу новинку.  Доволі цікавий композит на основі акрилу.  Зовнішній вигляд обіцяє бути доволі  гарним на руків"ї.
В роботі  ще не перевіряв. Але є бажання спробувати.

Випробовую нашу кріо обробку.

Завдяки хорошому колезі,  маємо змогу  зробити якісну кріо обробку на потужному обладнанні.
Для старту  взяли  нашу звичайну х12мф.  Оскільки  є  аналогом D2,  а D2 в свою чергу дуже добре приймає кріо.
 Отже.  Клинок був загартований на вторинну твердість, та  відправлений в кріо камеру.
Так як і  є по туторіалах,  після кріо обробки  додалось 2 одиниці твердості.  Після  відпусків на вторинну твердість клинокк мав 61HRc. Після кріо 63 HRc.  Отже по попередніх результатах все чудово.
  Було цікаво залізо перевірити на різ, тому  клинок спеціально не ломали.  Був проведений "побутовий тест" кидання на бетонну підлогу.  Клинок витримав з честю. Ніяких тріщин, сколів, заминів.   В подальшому перевіримо більш детально.  Зробимо спектральний аналіз.
 
 Під час  фінішної шліфовки стало видно, що візуально структура значно дрібніша, як при вторичці.  Залізо набуло "глибинного блиску"  та голубуватого відтінку, притаманного порошковим сталям. Без кріо обробки х12мф такого блиску та відтінку не давала.  Тобто,  структура змінилась.
Точився  клинок дуже добре.  Теж з деякою різницею як х12мф  без кріо.   На різ показав гарний результат. Ріжуча кромка дуже агресивна.
 Поки все.  Більш детально пізніше. :)

 Доречі, фото того що вишло:

Drop point hunter.

Серія задумувалась,  як ряд невеликих,  юрких ножичків.  Які можна  використовувати  від  пікніків, до  мисливських потреб.
По сталях вибір впав на RWL 34, D2, х12мф.
Ряд  буде з притинами,  ряд  без притин.
Клинки  довжиною 88 - 93 мм.
Спуски увігнуті.
Ось перших два:
D2,  накладки гранаділ.

Відео:

З притинами.
х12мф. Накладки кокоболо.

Відео:

Трішки заліза, трішки дерева, парочка пінів.

Клинок  Bohler k110. 
Цікаве залізо.  Ріже гарно,  точиться легко.
Накладки амбойна.  Піни.
Довжина кдинка 92 мм.  Товщина 5,0 мм.
Пізніше покажу,  як клинки з такою  геометрією справляються по продуктах.

Рекурва.

Страшне слово "Рекурва",  або просто S - подібна форма ріжучої кромки.
Є  певна специфіка як у виготовленні, так і в заточці такого клинка.  Самим основним критерієм, є  рівномірна товщина зведення спусків.  При невеликому досвіді,  можна дуже легко звести на нівець всю роботу.  Сам клинок такої форми, у виготовленні дуже цікавий.   Автоматично тут нічого не зробиш,  приспособи також не дуже допоможуть.  Хібо що фрезер з ЧПУ.  Загалом клинок від  самого початку, і  аж до фінішної шліфовки не дасть розслабитись,  постійно такби мовити тримає в тонусі.
  Мені  особисто  подобається робота з такими клинками, цікаво.
Ось один з свіжих:

Дизайн замовника, виконання моє.

Новий "Д - 7"

Поїде до сонячної Іспанії.  Замовили до пари ще одного.
RWL 34.
Накладки стабілізований кап клена (Україна).
Піхви  шкіра.  Ріг лося.

EDC

EDC (англ. Everyday carry — носити кожного дня)
Основні вимоги,  компактний та зручний.
В  результаті цих двох похідних, зробив невеликого, доволі компактного та  функціонального ножа.
  На роль універсального він певно не підійде,  але на такого собі невеликого помічника саме те.
І так:
Клинок х12мф.
Довжина клинка  93 мм.
Товщина 4,5 мм.
Спуски увігнуті. Зведені в 0,5 мм.
На накладки використав  кокоболо.  Малюнок дуже  гарний.

Літо - пора бушкрафтів.

Напевно саме із за того,  що літом  найбільше люди відпочивають на природі,  більше уваги  приділяють бушкрафтам.  Всетаки  роботи з деревом на природі багато.  Та і  справляється він з  деревиною  дуже добре.
Черговий мій бушкрафт.  Клинок  154 СМ.  Залізо  в"язке  дуже.  На мою  думку  дуже добре підходить для  бушкрафта.  Має гарний різ.
Накладки з кокоболо. Деревина приємна  в обробці. Має багато власних масел. Не потребує  додаткового кардинального просочення ними. Достатньо закрити пори карнаубським воском.  Деревина при обробці має  запах  кориці.  Має  гарну текстуру, малюнок.

Ось коротеньке відео:

А ось так бушкрафт працює по  дереву. В даному випадку маємо суху акацію:

Продовження серії "Д - 7"

Так як і планував,  зробив ще пару ножів із запланованих сталей.  Тобто один із  Шведської порошкової сталі RWL 34,  один із Австрійської порошкової М390.

М390 для  мене вже не нова сталь,  але ще поки що дуже цікава.  Має  дуже гарну сукупність  властивостей.  Зокрема  корозійна стійкість, гарний різ, і колосальну ізносостійкість.
Клинок М390.
Довжина клинка - 115 мм.
Товщина 4,2 мм.
Накладки  кап туї.
Фініш клинка  -  повздовжній сатин 600 гріт.
Мозаїчні піни.

Слідуючий в серії зроблений із Шведської порошкової сталі RWL 34.
Теж дуже чудова сталь. Має  гарну корозійну стійкість,  гарний  різ, добру зносостійкість ріжучої кромки. Дуже легко  відновлює  ріжучу  кромку при доволі великій твердості заліза 60 - 61 HRc.
На мою думку,  оці дві марки сталі,  для мене являються  справжніми "робочими конячками", і аж ніяк не  екземплярами на поличку.
І так:
Клинок RWL 34.
Довжина клинка  - 115 мм.
Товщина 4,0 мм.
Спуски увігнуті.
Фініш клинка - поліровка.
Накладки руків"я - стабілізований кап клена (США)
Мозаїчні  піни.

Стальна грань - 8.

Цього разу змінили розташування майстрів.  Як на мене, то доволі вдало.  Столи  були розміщенні квадратом. Почавши з одного кутка,  можна  було без перерв подивитись  всі авторські роботи.
Багато  було  "притертих" робіт.  Було багато новинок як серед майстрів,  так і  серед представників серійного виробництва.
 Мене більш цікавили  авторські роботи.
 Доволі помітний вплив  західної культури.  За пів року  багато  майстрів почали використовувати сучасні  матеріали.  Зокрема шанувальники кайдексу,  мали невеличку змогу підібрати собі ножа з піхвами з нього, або принаймні домовитись про їхнє виготовлення нашими майстрами. Був  гарний вибір  матеріалів  на руків"я. Дуже втішило,  нарешті в нас з"явилася  добротна стабілізована деревина дуже гарної якості.  Все більше проскакувало  закордонних сталей не самого слабого десятку.
 Ножова справа  хоч дуже в"яло, але всетаки  по чуть рухається вперед.

Приймав участь в конкурсі по  різу канату.

Розширення асортименту. Проект Д7.

Останім часом почали мені подобатись клинки кинджального строю. Оскільки  обмежений буквою закону.  Постарався підігнати, щоб не попадав під параметри ХЗ.  Було намальовано декілька ескізів,  щось  поміняв, щось добавив.  В результаті сів за клинки.  І ось перший зібрано.
 В проекті  клинки такої  форми з сталі м390, RWL 34, n690co.

Очікую нові матеріали.

Не хвастаюсь, але схоже на те, що  перший в Україні можу запропонувати парочку цікавих матеріалів на руків"я.


На представлений матеріал вже можна подавати замовлення.
  Також, можна замовити стабілізований кактус.


Банксія.  Стабілізована квітка з Австралії. Має природні пустоти, що залиті кольоровим акрилом.
Поки що в наявності 4 кольори: синій,  зелений, жовтий, червоний.

Стабілізована шишка.  Акрилова стабілізація.  Кольорова гамма поки теж не дуже велика.  Проте наявні відтінки дуже незвично виглядають.