суботу, 6 серпня 2011 р.

З білою мікартою.

Доволі незвично та  гарно виглядає  біла мікарта на руків"ї ножа.  Придає  якоїсь елегантності та  свого шарму.  Полірована на дотик наче кістка.  Добре приймає скрім шоу.



понеділок, 23 травня 2011 р.

Приймав участь в ножовому шоу "Стальна грань VI" Київ.

Загалом  добре що є такі міроприємства де  майстри та прості користувачі можуть поділитись якимось знаннями, просто поспілкуватись, покрутить  в руках а не на картинці та вибрати собі  підходящого ножа.
Було багато майстрів, були представники  декількох  копаній.
В цілому  атмосфера була дружною,  та  спокійною.
Організатори провели ряд конкурсів,  особисто мені  подобаються два з них: рубка каната, та  перерізання поліна на  швидкість.  Ці два конкурси проводили два  дні.
Майстри представили  багато дамаску. Цього року на вітрині з"явився порошок ДИ-90, в мене був RWL-34.  Асортимент в  цілому  був майже однаковим.
Поряд майстри  представили свої роботи ізскрімшоу в кольорі. Гарна робота, чудова техніка.


Вразила кількість дамаску
Мій стіл

понеділок, 16 травня 2011 р.

Цвях проти 95х18 та RWL-34

Іноді трапляється ситуація, не важливо де, на пікніку, на полюванні, на прогулянці що  ножем випадково різанули  металевий предмет.  От тут  нормальне залізо з  правильною термообробкою себе і  покаже в повній красі.
 Хоча те що на відео то  в прямому сенсі слова натуральна дурь.   Так ніколи не робіть. Мене  змусили  це все зробити деякі обставини.
 Запам"ятайте - ніж це інструмент для  різу!

четвер, 12 травня 2011 р.

пʼятницю, 29 квітня 2011 р.

Маленький та кусючий крафт.

Маючи в роботі будь яку річ, завжди пам"ятайте про  техніку  безпеки.
Невеличкий  малюк,  але  вкусив  дуже  гарно.  Варто було чуть відволіктись, отримав в подарунок  порізану  шкарпетку,  вавку на нозі,  та купу крові.





А ось що з того вийшло.



 

неділю, 27 березня 2011 р.

Послідовність виготовлення руків"я ножа.

Відразу відпишусь, що це суто моя технологія. Хтось робить так,  хтось  іншим методом.

І так. Маємо готового клинка. І для того щоб  розпочати роботу, малюємо декілька ескізів. Стараємось уявити  майбутнього ножа. Візуально придати  йому форму.  Перед цим ознайомившись з методидикою, щоб майбутній виріб не підпадав  під категорію "Холодної зброї"


Виготовлення больстера я пропустив, це окрема  тема для  розмови.


І так, ескіз намалювали, підібрали матеріали. В даному випадку я використав проставки з рогу корови,  червоної фібри, латуні. Дерево поперечний зріз зебрано.



Ріжемо всі підібрані матеріали по розміру. Розмічаємо отвори на хвостовик. Свердлимо,  надфілем розточуємо до потрібних розмірів.



Коли проставки підготовленні, приступаємо до дерева. Згідно наших ескізів,  розрізаємо його.  Торці зашліфовуємо щоб вони щильно прилягали один до одного.
Просвердлюємо отвір під хвостовик. Найкраще  це робити всердлом на 2-3 мм. товщим за сам хвостовик. Заготовку при цьому затискаємо в тисках. Перевіряємо як дерево прилягає до больстера.  Де вилізла якась шпаринка,  прибираємо зшліфовуючи площину на нождачному папері.  Дерево підігнали, приступаємо до  проставок з рогу та фібри.




Набираємо  комбінацію проставок . Дивимось як буде виглядати. Якщо треба, то якусь замінюємо,  сточуємо.





Набране руків"я затискаємо на суху в спеціальну приспособу. Знову ж таки подивитись чи ніде не  повилазили щілини.  Зробили,  все остаточно підігнали. Все нормально.




Приступаємо до склейки пакету проставок.  Саме  краще для цього використати  гелевий супер клей. Коли  такого нема, можна епоксидну смолу. Правда  час на сушку збільшується на  добу.
На хвостовик почергово надягаємо по одній проставочці. Поверхню змазуючи  клеєм.  Поверхню останньої проставки залишаємо сухою! Для того щоб не приклеїти дерево.
 Знову затискаємо в приспособу.
 Після висихання, знімаємо пакет.
 




Тепер хвостовик протираємо  розчинником,  щоб обезжирити.  Розводимо епоксидну смолу згідно інструкції. Домішуючи дрібну  пилюку з дерева,  або рогів.
Змащуємо все клеєм,  стараємось, щоб  клей заповнив всі пустоти.  Знову стягуємо в приспособі, та  кладемо на сушку.
 Через добу конструкція готова для подальшої обробки.




Вирізаємо  шаблон руків"я що малювали, наклеюємо на  руків"я. Так  набагато легше дотриматись вибраної форми.



Обточуємо. Обробляти можна чим завгодно. Починаючи звичайним точилом, закінчуючи  хитромудрими машинами. Я обробляю плоскошліфовальною шліфмашинкою яку перевертаю та  затискаю в тисках.

Після усіх маніпуляцій має вийти щось  схоже на от таку річ.



Нагадую.  Пам"ятайте про техніку безпеки! Вона написана кров"ю.
Також  дотримуємось параметрів методики!










понеділок, 28 лютого 2011 р.

Нещодавно придбав в одного камрада трошки коров"ячих рогів.
На накладки не особо, тому було вирішено що пряма дорога їм на проставки.

Так от хочу розказать, показать як роги ВРХ легко вирівняти в рівні пластинки.

Оскільки на проставки потрібні невеликі за розміром кусочки, то і роботи значно менше.
Для роботи нам потрібно: роги, дві дощечки, ножовка по металу, газова горєлка, тиски та трішки нождачного паперу.




В даному випадку роги вже розрізані навпіл та чуть розігнуті.
Перш за все відрізаю гострий кінчик - з нього можна зробити прикольну брошку, підвіску чи просто якусь фіндіклюшку.
  

 Далі в залежності від розміру рогу розрізаємо його на декілька пластин потрібного розміру.



В перерізі видно що вони криві


 
І от тут починаються танці з бубн... горєлкою
Ствимо кусочок рогу на дощечку. Запалюємо горєлку, водимо по всій площині. Стараємся водити так щоб полум"я ледь - ледь торкалось поверхні рогу. Водимо доволі швидко щоб не підпалити. Так медитуємо секунд 15. Перевертаємо на інший бік і повторюємо процедуру.
Якщо рівняти великий кусок, чи цілий ріг, можна використати будівельний фен.
  Після медитації швиденько ложимо пластинку на одну дощечку, прижимаємо іншою, та затягуємо все тисками. Розгинається дуже легко. Чим сильніше стягнете, тим рівніша буде пластинка.
Залишаємо так на хвилину, півтори, щоб ріг чуть остив.
 Дістаємо... і вуаля.. маємо рівну пластинку.
 Далі беремо нождачку, ложимо на рівну поверхню, зачищаємо.
Міняємо зернистість паперу на меншу. Аж поки не приберуться  всі видимі рискиПісля поліровки
 

неділю, 27 лютого 2011 р.

Як все починалось.

Мав в  дитинстві  невеличкого ножа, зробленого  невідомо ким, і невідомо на якому заводі.  Де він тільки зімною не був. Майже ніодна вилазка в ліс, на річку не обходилась  без нього.
 Та  одного разу  збираючись на риболовлю,  я його не знайшов.
Було дуже шкода, адже втратив майже товариша.  Пізніше  були спроби  щось зробити самому. Та   майже  все було дарма.  Отримував не те що  хотілось.
 Вже в більш старшому віці відкрив для себе інтернет.  А  з ним і  купу інформації.
Випадково набрів на  декілька сайтів, пов"язаних з ножовою тематикою. Почав читати, вивчати інформацію.  Через деякий час спробував  щось зробити сам, але  спираючись на ті пізнання що вже мав.
 Правда перший  виріб був не дуже вдалим, зате він був першим. І зроблений власними руками.

Думав на цьому  зупинюсь. Та ні. Не маючи  ніякого обладнання,  роблячи  все майже на коліні.  З"явився другий, третій...
Загалом ця справа  мене дуже затягнула.  І стало цікаво  не просто бездумно чіпляти залізяку до шматка дерева. А  старатись  зробити все так, щоб мало гарний вигляд.

 Але  перш за все це не просто робота руками. Це своєрідна філософія.